Тотальний занепад: як у Донецьку зруйнувалося останнє досягнення колишньої влади

Якщо Донецьк чимось і міг пишатися перед війною, так це ідеальна робота комунального апарату. Потрібно визнати, що мер-cєпар разом з іншими чиновниками створили таку “махіну”, яка працювала у будь-якій ситуації, інформує facenews.ua.

Тому й дивуватися тому, що двірники виходили на роботу в районі Донецького аеропорту навесні-влітку 2014-го нема чого. Система була налагоджена настільки, що навіть після втечі нібито проукраїнської влади з міста все працювало майже безперебійно аж до середини 2015.

Варто було тільки якомусь снаряду пошкодити дорожнє покриття, як одразу ж приїжджали комунальники, щоб закрити дірки в асфальті.

І ніякої заслуги сепаратні і росіян тут немає.

Однак тепер вже місто перетворюється у загиджене напівзанедбане село, що для місцевих жителів означає цілковитий крах усього.

Запитайте у будь-якого донеччанина, як довго в його будинку могло не бути гарячої води? На вас подивляться зі здивуванням, бо всі несправності ремонтувались миттєво.

В інших містах регіону ситуація була кардинально протилежною. На них економили так, що й холодної води тижнями не було, а гарячу з крана не бачили десятиліттями. І, тим не менше, бюджети на роботу комунальних служб при Україні виділялися чималі, а розкрадали не все.

Всі ці досягнення перекреслила війна. Для занепаду рідних міст зробили багато ті ж самі Шишацький, Лук’янченко та інші діячі, включаючи Ахметова і Таруту. Останній, звичайно, не був настільки маргінальним на тлі інших, проте пальцем не ворушив, щоб змінити ситуацію, яка постійно розвивалася у гіршу сторону.

Після остаточного захоплення Донецька і зміцнення “дири” на карті АТО для мирних жителів стали нормою відсутність світла і води, пенсійних та інших виплат. Замість того, щоб жити із упевненістю в завтрашньому дні, люди стали як мантри повторювати нав’язані по телевізору догми про “аби не стріляли” і “зате без биндер”. В принципі, відсутність цих самих “націоналістів”, яких будь-який ватник плутає з нацистами, і є головним досягненням “республіки”. Така собі відмова від цивілізованого життя в обмін на існування без українських прапора, мови і грошей.

Із кожним днем життя у “ДНР” і “ЛНР” погіршується. Заборгованості зарплат бюджетників ростуть, як і дебільні вимоги ватажків квазіутворень про масові мітинги на їх підтримку.

Чого варта тільки підготовка до складання портрета курляйтера з купи папірців на “Донбас Арені”. Ідіотська акція пройде 11 травня, а тренуватися студенти приступили вже зараз. Зрозуміло, під загрозою відрахування за відмову від участі. Такі реалії.

А поки ватажок бойовиків придумує, як показати свою 105-відсоткову підтримку, народ змушений пити смердючу воду синього кольору. Принаймні, така зараз тече у Донецьку, Макіївці та Горлівці.

Через чергове урізання бюджету і невиплат майже у всіх захоплених містах Донецької та Луганської областей посилилися комунальні проблеми. Людей позвільняли із надією набрати їм заміну через центри зайнятості, але йти на роботу, де потрібно стояти по пояс в лайні, з оплатою в 1500 рублів ніхто не хоче.

Ніяких профілактичних робіт в системах водо і теплопостачання в недореспубліках не було з 2013-го, так що наслідки цього вже почали проявлятися. Приблизно така ж ситуація й на Луганщині. І краще не стане.