Президент Румунії таки звільнив главу антикорупційного управління на вимогу Конституційного суду

Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав указу про звільнення глави Національного антикорупційного управління (DNA) Лаури Ковеші, незважаючи на те, що він був проти цього рішення. Про це повідомляє Romania TV.

Конституційний суд Румунії 30 травня ухвалив рішення, яким зобов’язав Йоганніса підписати указ про звільнення Ковеші, пише “Політик” посилаючись на  “ЄП“.

“Президент Румунії заявив, що поважає Конституцію та закони країни і постійно діяв у цьому руслі. Відповідно, на виконання рішення 358/2018 Конституційного суду президент Румунії сьогодні підписав указ про звільнення пані Лаури Кодрути Ковеші з посади головного прокурора Національного антикорупційного управління “, – повідомила прес-секретар румунського президента.

Також стало відомо, що сьогодні у Бухаресті о 12:00 Лаура Ковеші зробить спеціальну заяву.

У середині червня Йоганніс заявив, що не поспішатиме із підписанням указу. Він також заявляв, що правляча Соціал-демократична партія намагається урізати повноваження президента, тому що у президента є інша думка.

Нагадаємо, міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер у лютому направив Йоганнісу лист з вимогою відправити у відставку Ковеші. Позицію міністра юстиції підтримала і прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчиле.

Вища рада магістратури Румунії пізніше відхилила вимогу міністра юстиції, який стверджував, що Ковеші діяла з перевищенням повноважень.

В середині квітня Йоганніс оголосив про своє рішення відмовити у запиті про звільнення Ковеші.

Ковеші керувала антикорупційним відомством з 2013 року, і під її керівництвом кількість кримінальних справ проти чиновників в одній з найбільш корумпованих держав ЄС різко зросла. Вона є чи не найбільш популярним чиновником країни.

Правлячі соціал-демократи намагалися рік тому декриміналізувати кілька корупційних правопорушень, що призвело до найбільших вуличних протестів у Румунії протягом останніх десятиліть.

Наприкінці 2017 року правляча коаліція затвердила суперечливу реформу судочинства, яку критикували президент Румунії, Європейська комісія та Державний департамент США.

Документ зрештою повернувся до парламенту після того, як Конституційний суд визнав, що деякі його положення не відповідали основному закону країни.