Зміна методики розрахунку курсу гривні до долара ніяк не вплине на курс. Однак українцям слід приготуватися до чергового сезонному подорожчання валюти восени, яке буде спровоковано цілою низкою факторів. Про це в коментарі УНН розповіли економісти, пише Політик.
Як зазначив Віктор Скаршевський, зміна методики розрахунку курсу гривні до долара нічого глобального для обмінного курсу та його динаміки не дасть. “Буде навіть більш об’єктивне відображення курсу, ніж було раніше. Різниця між попередньою і новою методикою навіть при сильних коливаннях курсу становитиме 1-5 копійок, крім того, не так сильно буде змінюватися офіційних курс”, — пояснив він.
При цьому, за словами фахівця, з кінця серпня — початку вересня розпочнеться сезонність, коли попит на валюту перевищує її пропозицію.
“Опалювальний сезон — необхідність імпортувати більше природного газу, збір врожаю — імпорт дизпалива, бензину, за якими частка імпорту становить 70-90%”, — уточнив Скаршевський.
Однак, найголовнішим фактором, економіст називає зовнішньоекономічну кон’юнктуру — ситуацію на сировинних ринках.
“Якщо торгові війни, які проводить президент США, триватимуть, то це в результаті непередбачуваності, може призвести до зниження світових цін на основні експортні товари України: метал, руду і, можливо, зерно. У цьому випадку курс долара малопередбачуваний. Якщо це відбувається курс може мінятися не на 5-10%, а в рази за певний час. Адже зовнішньоекономічна кон’юнктура погіршується на роки”, — зазначив експерт.
Він також звернув увагу на те, що зовнішньоекономічна кон’юнктура дозволила останніх 2-2,5 роки утримувати курс в середньому на рівні 25-27 грн/долар.
“У Держбюджеті закладено курс 31,10 грн на кінець року. На цьому курсі були розраховані доходи бюджету. При цьому основні статті, за якими не виконується дохідна частина бюджету — це митниця, ПДВ на імпорт і ввізне мито. Тому що, в середньому по року курс розрахований і закладений в бюджеті 29,30 грн/долар, а за фактом він — 26,30 грн/долар (-3 грн). Тому коли з серпня-вересня почнеться сезонна девальвація, уряд і, можливо, НБУ особливо їй опиратися не будуть, оскільки це допоможе виконувати доходи бюджету. А доходи бюджету від курсу долара залежать на 40%”, — підкреслив Скаршевський.
Економіст зазначив, що розмір амплітуди девальваційного витка, який очікується у вересні, буде залежати від зовнішньоекономічної кон’юнктури. Однак цільової курс — це до 30 грн, як закладено в бюджеті, щоб його виконати.
Економічний експерт Євген Олейніков також стверджує, що нова методика розрахунку курсу гривні вплине лише на ті дані, які НБУ публікує індикативно. На курс в обмінниках і на реальний ринковий курс вона не вплине.
“У нас курс зараз досить циклічний. Восени він росте, досягаючи піку в січні, потім поступово знижується і до літа виходить на мінімум”, — уточнив він.
Однак, за словами Олейнікова, цього року до циклічності додається ще один вагомий фактор — вперше за два-три роки відбулося значне зниження резервів НБУ, майже на на 0,5 млрд доларів.
“Пов’язано це з тим, що цього року почалися досить істотні виплати за зовнішнім боргом. А допомоги від МВФ поки так і немає. Якщо ми не домовимося з Фондом і скорочення резервів стане помітним (в цьому році у нас виплати близько 5-7 млрд доларів), а підтримки від МВФ не буде, то сам факт того, що резерви скорочуються, спровокує панічні настрої у тих, кому потрібна іноземна валюта. Відповідно почнеться зростання її закупівлі, і як наслідок це може вдарити по курсу. Звичайно НБУ може ввести обмежувальні заходи, які діяли в 2014 — 2015 роках. Але це вже бумерангом вдарить по економіці”, — звернув увагу фахівець.
Як додав він, те, що восени курс буде рости, це очевидно. Інше питання, що він почне рости раніше.
Крім того, за словами Олейнікова, є ще один фактор, який впливатиме на курс восени.
“У нас є виграний суд з „Газпромом“, але і є програний в першій інстанції суд з Російською Федерацією з приводу 3 млрд „боргу Януковича“. Зараз цю справу розглядає Апеляційний суд Лондона. Швидше за все до осені у нас буде по ньому рішення. І якщо воно виявиться не на користь України, то вийде, що ми не тільки не можемо розраховувати на вливання 2,5 млрд доларів в економіку, ми ще й самі опинимося винні 1,5 млрд доларів”, — пояснив експерт.
Be First to Comment